| | |
| віднайти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віднайти́ся, віднайти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віднайді́мося, віднайді́мось, віднайді́мся |
| 2 особа | віднайди́ся, віднайди́сь | віднайді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віднайду́ся, віднайду́сь | відна́йдемося, відна́йдемось, відна́йдемся |
| 2 особа | відна́йдешся | відна́йдетеся, відна́йдетесь |
| 3 особа | відна́йдеться | відна́йдуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | віднайшо́вся, віднайшо́всь | віднайшли́ся, віднайшли́сь |
| жін.р. | віднайшла́ся, віднайшла́сь |
| сер.р. | віднайшло́ся, віднайшло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віднайшо́вшись |