| | |
| відпада́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпада́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпада́ймо |
| 2 особа | відпада́й | відпада́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпада́тиму | відпада́тимемо, відпада́тимем |
| 2 особа | відпада́тимеш | відпада́тимете |
| 3 особа | відпада́тиме | відпада́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпада́ю | відпада́ємо, відпада́єм |
| 2 особа | відпада́єш | відпада́єте |
| 3 особа | відпада́є | відпада́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відпада́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відпада́в | відпада́ли |
| жін. р. | відпада́ла |
| сер. р. | відпада́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відпада́вши |
