| | |
| відпа́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обробляти нагріванням) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпа́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпа́люймо |
| 2 особа | відпа́люй | відпа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпа́люватиму | відпа́люватимемо, відпа́люватимем |
| 2 особа | відпа́люватимеш | відпа́люватимете |
| 3 особа | відпа́люватиме | відпа́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпа́люю | відпа́люємо, відпа́люєм |
| 2 особа | відпа́люєш | відпа́люєте |
| 3 особа | відпа́лює | відпа́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відпа́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відпа́лював | відпа́лювали |
| жін. р. | відпа́лювала |
| сер. р. | відпа́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відпа́люваний |
| Безособова форма |
| відпа́лювано |
| Дієприслівник |
| відпа́лювавши |
