| відпо́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відпо́рний | відпо́рна | відпо́рне | відпо́рні |
| родовий | відпо́рного | відпо́рної | відпо́рного | відпо́рних |
| давальний | відпо́рному | відпо́рній | відпо́рному | відпо́рним |
| знахідний | відпо́рний | відпо́рну | відпо́рне | відпо́рні |
| орудний | відпо́рним | відпо́рною | відпо́рним | відпо́рними |
| місцевий | на/у відпо́рному, відпо́рнім | на/у відпо́рній | на/у відпо́рному, відпо́рнім | на/у відпо́рних |
| [рідко] | ||||