| відпо́ротий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відпо́ротий | відпо́рота | відпо́роте | відпо́роті |
| родовий | відпо́ротого | відпо́ротої | відпо́ротого | відпо́ротих |
| давальний | відпо́ротому | відпо́ротій | відпо́ротому | відпо́ротим |
| знахідний | відпо́ротий | відпо́роту | відпо́роте | відпо́роті |
| орудний | відпо́ротим | відпо́ротою | відпо́ротим | відпо́ротими |
| місцевий | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротій | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротих |