| відпоро́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпоро́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпорі́мо, відпорі́м | |
| 2 особа | відпори́ | відпорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпорю́ | відпо́ремо, відпо́рем |
| 2 особа | відпо́реш | відпо́рете |
| 3 особа | відпо́ре | відпо́рють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпоро́в | відпоро́ли |
| жін.р. | відпоро́ла | |
| сер.р. | відпоро́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпо́рений, відпо́ротий | ||
| Безособова форма | ||
| відпо́рено, відпо́рото | ||
| Дієприслівник | ||
| відпоро́вши | ||