| | |
| відпо́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпо́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпо́рюймо |
| 2 особа | відпо́рюй | відпо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпо́рюватиму | відпо́рюватимемо, відпо́рюватимем |
| 2 особа | відпо́рюватимеш | відпо́рюватимете |
| 3 особа | відпо́рюватиме | відпо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпо́рюю | відпо́рюємо, відпо́рюєм |
| 2 особа | відпо́рюєш | відпо́рюєте |
| 3 особа | відпо́рює | відпо́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відпо́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відпо́рював | відпо́рювали |
| жін. р. | відпо́рювала |
| сер. р. | відпо́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відпо́рюваний |
| Безособова форма |
| відпо́рювано |
| Дієприслівник |
| відпо́рювавши |
