| | |
| відпра́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпра́витися, відпра́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпра́вмося, відпра́вмось |
| 2 особа | відпра́вся | відпра́втеся, відпра́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпра́влюся, відпра́влюсь | відпра́вимося, відпра́вимось, відпра́вимся |
| 2 особа | відпра́вишся | відпра́витеся, відпра́витесь |
| 3 особа | відпра́виться | відпра́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відпра́вився, відпра́вивсь | відпра́вилися, відпра́вились |
| жін.р. | відпра́вилася, відпра́вилась |
| сер.р. | відпра́вилося, відпра́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відпра́вившись |
