| | |
| відпроси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпроси́тися, відпроси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпросі́мося, відпросі́мось, відпросі́мся |
| 2 особа | відпроси́ся, відпроси́сь | відпросі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпрошу́ся, відпрошу́сь | відпро́симося, відпро́симось, відпро́симся |
| 2 особа | відпро́сишся | відпро́ситеся, відпро́ситесь |
| 3 особа | відпро́ситься | відпро́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відпроси́вся, відпроси́всь | відпроси́лися, відпроси́лись |
| жін.р. | відпроси́лася, відпроси́лась |
| сер.р. | відпроси́лося, відпроси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відпроси́вшись |
