| відпроси́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпроси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпросі́мо, відпросі́м | |
| 2 особа | відпроси́ | відпросі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпрошу́ | відпро́симо, відпро́сим |
| 2 особа | відпро́сиш | відпро́сите |
| 3 особа | відпро́сить | відпро́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпроси́в | відпроси́ли |
| жін.р. | відпроси́ла | |
| сер.р. | відпроси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпро́шений | ||
| Безособова форма | ||
| відпро́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| відпроси́вши | ||