| | |
| відрива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відділятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відрива́тися, відрива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відрива́ймося, відрива́ймось |
| 2 особа | відрива́йся, відрива́йсь | відрива́йтеся, відрива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрива́тимуся, відрива́тимусь | відрива́тимемося, відрива́тимемось, відрива́тимемся |
| 2 особа | відрива́тимешся | відрива́тиметеся, відрива́тиметесь |
| 3 особа | відрива́тиметься | відрива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрива́юся, відрива́юсь | відрива́ємося, відрива́ємось, відрива́ємся |
| 2 особа | відрива́єшся | відрива́єтеся, відрива́єтесь |
| 3 особа | відрива́ється | відрива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відрива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відрива́вся, відрива́всь | відрива́лися, відрива́лись |
| жін. р. | відрива́лася, відрива́лась |
| сер. р. | відрива́лося, відрива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відрива́вшись |
