| відри́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відри́ймо | |
| 2 особа | відри́й | відри́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відри́ю | відри́ємо, відри́єм |
| 2 особа | відри́єш | відри́єте |
| 3 особа | відри́є | відри́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відри́в | відри́ли |
| жін.р. | відри́ла | |
| сер.р. | відри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відри́тий | ||
| Безособова форма | ||
| відри́то | ||
| Дієприслівник | ||
| відри́вши | ||