| | |
| відстовбу́рчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відстовбу́рчуватися, відстовбу́рчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відстовбу́рчуватиметься | відстовбу́рчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відстовбу́рчується | відстовбу́рчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відстовбу́рчуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відстовбу́рчувався, відстовбу́рчувавсь | відстовбу́рчувалися, відстовбу́рчувались |
| жін. р. | відстовбу́рчувалася, відстовбу́рчувалась |
| сер. р. | відстовбу́рчувалося, відстовбу́рчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відстовбу́рчувавшись |