| | |
| відстрига́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відстрига́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відстрига́ймо |
| 2 особа | відстрига́й | відстрига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відстрига́тиму | відстрига́тимемо, відстрига́тимем |
| 2 особа | відстрига́тимеш | відстрига́тимете |
| 3 особа | відстрига́тиме | відстрига́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відстрига́ю | відстрига́ємо, відстрига́єм |
| 2 особа | відстрига́єш | відстрига́єте |
| 3 особа | відстрига́є | відстрига́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відстрига́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відстрига́в | відстрига́ли |
| жін. р. | відстрига́ла |
| сер. р. | відстрига́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відстрига́вши |
