| | |
| відсу́нутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відсу́нутися, відсу́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відсу́ньмося, відсу́ньмось |
| 2 особа | відсу́нься | відсу́ньтеся, відсу́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відсу́нуся, відсу́нусь | відсу́немося, відсу́немось, відсу́немся |
| 2 особа | відсу́нешся | відсу́нетеся, відсу́нетесь |
| 3 особа | відсу́неться | відсу́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відсу́нувся, відсу́нувсь | відсу́нулися, відсу́нулись |
| жін.р. | відсу́нулася, відсу́нулась |
| сер.р. | відсу́нулося, відсу́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відсу́нувшись |
