| | |
| відтяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (пересувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відтяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відтяга́ймо |
| 2 особа | відтяга́й | відтяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відтяга́тиму | відтяга́тимемо, відтяга́тимем |
| 2 особа | відтяга́тимеш | відтяга́тимете |
| 3 особа | відтяга́тиме | відтяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відтяга́ю | відтяга́ємо, відтяга́єм |
| 2 особа | відтяга́єш | відтяга́єте |
| 3 особа | відтяга́є | відтяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відтяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відтяга́в | відтяга́ли |
| жін. р. | відтяга́ла |
| сер. р. | відтяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відтяга́вши |
