| | |
| відчі́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відчі́плюватися, відчі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відчі́плюймося, відчі́плюймось |
| 2 особа | відчі́плюйся, відчі́плюйсь | відчі́плюйтеся, відчі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відчі́плюватимуся, відчі́плюватимусь | відчі́плюватимемося, відчі́плюватимемось, відчі́плюватимемся |
| 2 особа | відчі́плюватимешся | відчі́плюватиметеся, відчі́плюватиметесь |
| 3 особа | відчі́плюватиметься | відчі́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відчі́плююся, відчі́плююсь | відчі́плюємося, відчі́плюємось, відчі́плюємся |
| 2 особа | відчі́плюєшся | відчі́плюєтеся, відчі́плюєтесь |
| 3 особа | відчі́плюється | відчі́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відчі́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відчі́плювався, відчі́плювавсь | відчі́плювалися, відчі́плювались |
| жін. р. | відчі́плювалася, відчі́плювалась |
| сер. р. | відчі́плювалося, відчі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відчі́плювавшись |
