| | |
| відщебну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відщебну́тися, відщебну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відщебні́мося, відщебні́мось, відщебні́мся |
| 2 особа | відщебни́ся, відщебни́сь | відщебні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відщебну́ся, відщебну́сь | відщебне́мося, відщебне́мось, відщебне́мся |
| 2 особа | відщебне́шся | відщебне́теся, відщебне́тесь |
| 3 особа | відщебне́ться | відщебну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відщебну́вся, відщебну́всь | відщебну́лися, відщебну́лись |
| жін.р. | відщебну́лася, відщебну́лась |
| сер.р. | відщебну́лося, відщебну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відщебну́вшись |
