| | |
| відібра́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відібра́тися, відібра́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбері́мося, відбері́мось, відбері́мся |
| 2 особа | відбери́ся, відбери́сь | відбері́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відберу́ся, відберу́сь | відберемо́ся, відберемо́сь, відбере́мся |
| 2 особа | відбере́шся | відберете́ся, відберете́сь |
| 3 особа | відбере́ться | відберу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відібра́вся, відібра́всь | відібра́лися, відібра́лись |
| жін.р. | відібра́лася, відібра́лась |
| сер.р. | відібра́лося, відібра́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відібра́вшись |
