| | |
| відізва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відізва́тися, відізва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відізві́мося, відізві́мось, відізві́мся |
| 2 особа | відізви́ся, відізви́сь | відізві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відізву́ся, відізву́сь | відізвемо́ся, відізвемо́сь, відізве́мся |
| 2 особа | відізве́шся | відізвете́ся, відізвете́сь |
| 3 особа | відізве́ться | відізву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відізва́вся, відізва́всь | відізва́лися, відізва́лись |
| жін.р. | відізва́лася, відізва́лась |
| сер.р. | відізва́лося, відізва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відізва́вшись |
