| віділля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | віділля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віділля́ймо | |
| 2 особа | віділля́й | віділля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віділля́ю | віділля́ємо, віділля́єм |
| 2 особа | віділля́єш | віділля́єте |
| 3 особа | віділля́є | віділля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віділля́в | віділля́ли |
| жін.р. | віділля́ла | |
| сер.р. | віділля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| віділля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| віділля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| віділля́вши | ||