| | | | |
| відіменнико́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | відіменнико́вий | відіменнико́ва | відіменнико́ве | відіменнико́ві |
| родовий | відіменнико́вого | відіменнико́вої | відіменнико́вого | відіменнико́вих |
| давальний | відіменнико́вому | відіменнико́вій | відіменнико́вому | відіменнико́вим |
| знахідний | відіменнико́вий, відіменнико́вого | відіменнико́ву | відіменнико́ве | відіменнико́ві, відіменнико́вих |
| орудний | відіменнико́вим | відіменнико́вою | відіменнико́вим | відіменнико́вими |
| місцевий | на/у відіменнико́вому, відіменнико́вім | на/у відіменнико́вій | на/у відіменнико́вому, відіменнико́вім | на/у відіменнико́вих |
