| відіп’я́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відіп’я́тий | відіп’я́та | відіп’я́те | відіп’я́ті |
| родовий | відіп’я́того | відіп’я́тої | відіп’я́того | відіп’я́тих |
| давальний | відіп’я́тому | відіп’я́тій | відіп’я́тому | відіп’я́тим |
| знахідний | відіп’я́тий, відіп’я́того | відіп’я́ту | відіп’я́те | відіп’я́ті, відіп’я́тих |
| орудний | відіп’я́тим | відіп’я́тою | відіп’я́тим | відіп’я́тими |
| місцевий | на/у відіп’я́тому, відіп’я́тім | на/у відіп’я́тій | на/у відіп’я́тому, відіп’я́тім | на/у відіп’я́тих |