| відірва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відірва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відірві́мо, відірві́м | |
| 2 особа | відірви́ | відірві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відірву́ | відірвемо́, відірве́м |
| 2 особа | відірве́ш | відірвете́ |
| 3 особа | відірве́ | відірву́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відірва́в | відірва́ли |
| жін.р. | відірва́ла | |
| сер.р. | відірва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| віді́рваний | ||
| Безособова форма | ||
| віді́рвано | ||
| Дієприслівник | ||
| відірва́вши | ||