| відіша́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відіша́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відіша́чмо | |
| 2 особа | відіша́ч | відіша́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відіша́чу | відіша́чимо, відіша́чим |
| 2 особа | відіша́чиш | відіша́чите |
| 3 особа | відіша́чить | відіша́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відіша́чив | відіша́чили |
| жін.р. | відіша́чила | |
| сер.р. | відіша́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відіша́чивши | ||
| [жарг.] | ||