| | |
| від’ї́стися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | від’ї́стися, від’ї́стись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | від’ї́жмося, від’ї́жмось |
| 2 особа | від’ї́жся | від’ї́жтеся, від’ї́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | від’ї́мся | від’їмо́ся, від’їмо́сь |
| 2 особа | від’їси́ся, від’їси́сь | від’їсте́ся, від’їсте́сь |
| 3 особа | від’ї́сться | від’їдя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | від’ї́вся, від’ї́всь | від’ї́лися, від’ї́лись |
| жін.р. | від’ї́лася, від’ї́лась |
| сер.р. | від’ї́лося, від’ї́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| від’ї́вшись |
