| | |
| візникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | візникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | візнику́ймо |
| 2 особа | візнику́й | візнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | візникува́тиму | візникува́тимемо, візникува́тимем |
| 2 особа | візникува́тимеш | візникува́тимете |
| 3 особа | візникува́тиме | візникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | візнику́ю | візнику́ємо, візнику́єм |
| 2 особа | візнику́єш | візнику́єте |
| 3 особа | візнику́є | візнику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| візнику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | візникува́в | візникува́ли |
| жін. р. | візникува́ла |
| сер. р. | візникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| візникува́вши |
