| візникі́в – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | візникі́в | візнико́ва | візнико́ве | візнико́ві |
| родовий | візнико́вого | візнико́вої | візнико́вого | візнико́вих |
| давальний | візнико́вому | візнико́вій | візнико́вому | візнико́вим |
| знахідний | візникі́в, візнико́вого | візнико́ву | візнико́ве | візнико́ві, візнико́вих |
| орудний | візнико́вим | візнико́вою | візнико́вим | візнико́вими |
| місцевий | на/у візнико́вому, візнико́вім | на/у візнико́вій | на/у візнико́вому, візнико́вім | на/у візнико́вих |