| візни́ця – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | візни́ця | візни́ці |
| родовий | візни́ці | візни́ць |
| давальний | візни́ці | візни́цям |
| знахідний | візни́цю | візни́ць |
| орудний | візни́цею | візни́цями |
| місцевий | на/у візни́ці | на/у візни́цях |
| кличний | візни́це | візни́ці |
| [рідко] |