| візни́чий – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | візни́чий | візни́чі |
| родовий | візни́чого | візни́чих |
| давальний | візни́чому | візни́чим |
| знахідний | візни́чого | візни́чих |
| орудний | візни́чим | візни́чими |
| місцевий | на/у візни́чому, візни́чім | на/у візни́чих |
| кличний | візни́чий | візни́чі |
| [рідко] |