| війце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | війце́ | ві́йця |
| родовий | війця́ | віє́ць |
| давальний | війцю́ | ві́йцям |
| знахідний | війце́ | ві́йця |
| орудний | війце́м | ві́йцями |
| місцевий | на/у війці́, війцю́ | на/у ві́йцях |
| кличний | війце́* | ві́йця* |
| * Але: два, три, чотири війця́ | ||
| [рідко] |