| ві́льглий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ві́льглий | ві́льгла | ві́льгле | ві́льглі |
| родовий | ві́льглого | ві́льглої | ві́льглого | ві́льглих |
| давальний | ві́льглому | ві́льглій | ві́льглому | ві́льглим |
| знахідний | ві́льглий, ві́льглого | ві́льглу | ві́льгле | ві́льглі, ві́льглих |
| орудний | ві́льглим | ві́льглою | ві́льглим | ві́льглими |
| місцевий | на/у ві́льглому, ві́льглім | на/у ві́льглій | на/у ві́льглому, ві́льглім | на/у ві́льглих |