| | | | |
| віндикаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | віндикаці́йний | віндикаці́йна | віндикаці́йне | віндикаці́йні |
| родовий | віндикаці́йного | віндикаці́йної | віндикаці́йного | віндикаці́йних |
| давальний | віндикаці́йному | віндикаці́йній | віндикаці́йному | віндикаці́йним |
| знахідний | віндикаці́йний | віндикаці́йну | віндикаці́йне | віндикаці́йні |
| орудний | віндикаці́йним | віндикаці́йною | віндикаці́йним | віндикаці́йними |
| місцевий | на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім | на/у віндикаці́йній | на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім | на/у віндикаці́йних |
