| вінча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вінча́тий | вінча́та | вінча́те | вінча́ті |
| родовий | вінча́того | вінча́тої | вінча́того | вінча́тих |
| давальний | вінча́тому | вінча́тій | вінча́тому | вінча́тим |
| знахідний | вінча́тий, вінча́того | вінча́ту | вінча́те | вінча́ті, вінча́тих |
| орудний | вінча́тим | вінча́тою | вінча́тим | вінча́тими |
| місцевий | на/у вінча́тому, вінча́тім | на/у вінча́тій | на/у вінча́тому, вінча́тім | на/у вінча́тих |