| | |
| віньєтува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віньєтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віньєту́ймо |
| 2 особа | віньєту́й | віньєту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віньєтува́тиму | віньєтува́тимемо, віньєтува́тимем |
| 2 особа | віньєтува́тимеш | віньєтува́тимете |
| 3 особа | віньєтува́тиме | віньєтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | віньєту́ю | віньєту́ємо, віньєту́єм |
| 2 особа | віньєту́єш | віньєту́єте |
| 3 особа | віньєту́є | віньєту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віньєту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віньєтува́в | віньєтува́ли |
| жін. р. | віньєтува́ла |
| сер. р. | віньєтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| віньєто́ваний |
| Безособова форма |
| віньєто́вано |
| Дієприслівник |
| віньєтува́вши |
