| | |
| віра́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віра́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віра́жмо |
| 2 особа | віра́ж | віра́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віра́житиму | віра́житимемо, віра́житимем |
| 2 особа | віра́житимеш | віра́житимете |
| 3 особа | віра́житиме | віра́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віра́жу | віра́жимо, віра́жим |
| 2 особа | віра́жиш | віра́жите |
| 3 особа | віра́жить | віра́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віра́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віра́жив | віра́жили |
| жін. р. | віра́жила |
| сер. р. | віра́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віра́живши |
