| | |
| віражува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити віражі) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віражува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віражу́ймо |
| 2 особа | віражу́й | віражу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віражува́тиму | віражува́тимемо, віражува́тимем |
| 2 особа | віражува́тимеш | віражува́тимете |
| 3 особа | віражува́тиме | віражува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віражу́ю | віражу́ємо, віражу́єм |
| 2 особа | віражу́єш | віражу́єте |
| 3 особа | віражу́є | віражу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віражу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віражува́в | віражува́ли |
| жін. р. | віражува́ла |
| сер. р. | віражува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віражува́вши |
