| | | | |
| віровчи́тельний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | віровчи́тельний | віровчи́тельна | віровчи́тельне | віровчи́тельні |
| родовий | віровчи́тельного | віровчи́тельної | віровчи́тельного | віровчи́тельних |
| давальний | віровчи́тельному | віровчи́тельній | віровчи́тельному | віровчи́тельним |
| знахідний | віровчи́тельний, віровчи́тельного | віровчи́тельну | віровчи́тельне | віровчи́тельні, віровчи́тельних |
| орудний | віровчи́тельним | віровчи́тельною | віровчи́тельним | віровчи́тельними |
| місцевий | на/у віровчи́тельному, віровчи́тельнім | на/у віровчи́тельній | на/у віровчи́тельному, віровчи́тельнім | на/у віровчи́тельних |
