| віровчи́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | віровчи́тель | віровчи́телі |
| родовий | віровчи́теля | віровчи́телів |
| давальний | віровчи́телеві, віровчи́телю | віровчи́телям |
| знахідний | віровчи́теля | віровчи́телів |
| орудний | віровчи́телем | віровчи́телями |
| місцевий | на/у віровчи́телеві, віровчи́телю, віровчи́телі | на/у віровчи́телях |
| кличний | віровчи́телю | віровчи́телі |