| віруле́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віруле́нтний | віруле́нтна | віруле́нтне | віруле́нтні |
| родовий | віруле́нтного | віруле́нтної | віруле́нтного | віруле́нтних |
| давальний | віруле́нтному | віруле́нтній | віруле́нтному | віруле́нтним |
| знахідний | віруле́нтний, віруле́нтного | віруле́нтну | віруле́нтне | віруле́нтні, віруле́нтних |
| орудний | віруле́нтним | віруле́нтною | віруле́нтним | віруле́нтними |
| місцевий | на/у віруле́нтному, віруле́нтнім | на/у віруле́нтній | на/у віруле́нтному, віруле́нтнім | на/у віруле́нтних |