| вірьовча́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вірьовча́ний | вірьовча́на | вірьовча́не | вірьовча́ні |
| родовий | вірьовча́ного | вірьовча́ної | вірьовча́ного | вірьовча́них |
| давальний | вірьовча́ному | вірьовча́ній | вірьовча́ному | вірьовча́ним |
| знахідний | вірьовча́ний | вірьовча́ну | вірьовча́не | вірьовча́ні |
| орудний | вірьовча́ним | вірьовча́ною | вірьовча́ним | вірьовча́ними |
| місцевий | на/у вірьовча́ному, вірьовча́нім | на/у вірьовча́ній | на/у вірьовча́ному, вірьовча́нім | на/у вірьовча́них |