| ві́хало – іменник середнього роду | ||
| (завірюха) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́хало | ві́хала |
| родовий | ві́хала | ві́хал |
| давальний | ві́халу | ві́халам |
| знахідний | ві́хало | ві́хала |
| орудний | ві́халом | ві́халами |
| місцевий | на/у ві́халі | на/у ві́халах |
| кличний | ві́хало* | ві́хала* |
| [діал.] |