| | | | |
| вічноквіту́чий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вічноквіту́чий | вічноквіту́ча | вічноквіту́че | вічноквіту́чі |
| родовий | вічноквіту́чого | вічноквіту́чої | вічноквіту́чого | вічноквіту́чих |
| давальний | вічноквіту́чому | вічноквіту́чій | вічноквіту́чому | вічноквіту́чим |
| знахідний | вічноквіту́чий, вічноквіту́чого | вічноквіту́чу | вічноквіту́че | вічноквіту́чі, вічноквіту́чих |
| орудний | вічноквіту́чим | вічноквіту́чою | вічноквіту́чим | вічноквіту́чими |
| місцевий | на/у вічноквіту́чому, вічноквіту́чім | на/у вічноквіту́чій | на/у вічноквіту́чому, вічноквіту́чім | на/у вічноквіту́чих |
