в’ї́джений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | в’ї́джений | в’ї́джена | в’ї́джене | в’ї́джені |
родовий | в’ї́дженого | в’ї́дженої | в’ї́дженого | в’ї́джених |
давальний | в’ї́дженому | в’ї́дженій | в’ї́дженому | в’ї́дженим |
знахідний | в’ї́джений | в’ї́джену | в’ї́джене | в’ї́джені |
орудний | в’ї́дженим | в’ї́дженою | в’ї́дженим | в’ї́дженими |
місцевий | на/у в’ї́дженому, в’ї́дженім | на/у в’ї́дженій | на/у в’ї́дженому, в’ї́дженім | на/у в’ї́джених |