| в’ї́жджений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’ї́жджений | в’ї́жджена | в’ї́жджене | в’ї́жджені |
| родовий | в’ї́ждженого | в’ї́ждженої | в’ї́ждженого | в’ї́жджених |
| давальний | в’ї́ждженому | в’ї́ждженій | в’ї́ждженому | в’ї́ждженим |
| знахідний | в’ї́жджений | в’ї́жджену | в’ї́жджене | в’ї́жджені |
| орудний | в’ї́ждженим | в’ї́ждженою | в’ї́ждженим | в’ї́ждженими |
| місцевий | на/у в’ї́ждженому, в’ї́ждженім | на/у в’ї́ждженій | на/у в’ї́ждженому, в’ї́ждженім | на/у в’ї́жджених |