гайворо́нячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гайворо́нячий | гайворо́няча | гайворо́няче | гайворо́нячі |
родовий | гайворо́нячого | гайворо́нячої | гайворо́нячого | гайворо́нячих |
давальний | гайворо́нячому | гайворо́нячій | гайворо́нячому | гайворо́нячим |
знахідний | гайворо́нячий, гайворо́нячого | гайворо́нячу | гайворо́няче | гайворо́нячі, гайворо́нячих |
орудний | гайворо́нячим | гайворо́нячою | гайворо́нячим | гайворо́нячими |
місцевий | на/у гайворо́нячому, гайворо́нячім | на/у гайворо́нячій | на/у гайворо́нячому, гайворо́нячім | на/у гайворо́нячих |