Skip to content
– Ну, я піду нагору писати листи,- сказала молода жінка, підвелась і, всміхнувшись до офіціанта, вийшла з кафе. …
А писатимеш ти згодом. …
– А що, як мені захочеться писати? …
Ти ж не обіцяв, що покинеш писати. …
– Захочеш писати – сідай і пиши, а я знайду чим розважитись. …
Мені ж не треба буде залишати тебе на той час, як ти писатимеш, га?
Ні вишивати, ні писати, ні грати. …
Живемо в місті, захоплюємося ним, а от писати не пишемо. …
Закінчивши писати, довго переглядала папери, листи, ніби вишукувала в них того палкого, огнистого слова. …
Проте не писати не можу. …
— І тоді приходить демон, лютіший над усі мої недуги, і наказує писати…
Хоч йому самому тої самовпевненості не бракувало (до речі, він тоді ще не брався писати роман і, певно, тому в нього було її ще більше, ніж тепер), на відверте запитання Мотоко Моегі він не образився. …
Я збираюся писати роман, та оскільки роман – синтетичний твір, то я вважаю, що романіст, глухий до живопису і музики, –