Результати пошуку слова: Писати

Він вирішив описати і їй велич південних морів. І тут з’явилась велика ідея: він писатиме. Він писатиме все – поезію й прозу, романи й нариси, п’єси, як Шекспір. Писати! Він може водночас і писати й учитися. як уже вивчиться й підготується, він почне писати великі твори, і його ім’я буде в усіх на устах.

– Ну, я піду нагору писати листи,- сказала молода жінка, підвелась і, всміхнувшись до офіціанта, вийшла з кафе. А писатимеш ти згодом. – А що, як мені захочеться писати? Ти ж не обіцяв, що покинеш писати. – Захочеш писати – сідай і пиши, а я знайду чим розважитись. Мені ж не треба буде залишати тебе на той час, як ти писатимеш, га?

не второпаєш, як-же воно має писатися і читатися насправді: це український (!) Не можна було просто по-нашому написати для (задля, в імени) добра? Мене у школі вчили писати і вимовляти – насильство. Відповідно до контексту, поукраїнськи мало-б ся писати: „… можна було-б хоч де-не-де писати „показує“.

А що, коли написати про це?! Ні вишивати, ні писати, ні грати. Живемо в місті, захоплюємося ним, а от писати не пишемо. Закінчивши писати, довго переглядала папери, листи, ніби вишукувала в них того палкого, огнистого слова. Проте не писати не можу. — І тоді приходить демон, лютіший над усі мої недуги, і наказує писати…

  5/ХІ/ 1943 Розпочну я краще писати новий сценарій про народ. Адже се тема руська, про руський народ, проте я думаю, що мені не заборонять писати про його добре, люблячи палко і свій народ.   S6 / IV [19]44 Я не вмію писати. Написати півсторінки для мене вже канальський труд.

Звідси й починається моя історія… Але спочатку я просто не можу не описати свою привабливу зовнішність, шоб ви її оцінили. Ше лишилося описати мої очі, і можна починати розповідь. (Не треба було писати «купив», бо Батя не купував її, а просто взяв із притулку для неуважних псів.

Його варто записати. „Треба негайно записати його. „Хоч би там що, а цей сон треба записати, – „Кожен з нас схожий на людину, яка мчить у автобусі чи потязі назустріч катастрофі,- подумав Канае.- Певно, можна було б написати щось у дусі повісті „Міст короля Людовіка Святого”[11].

Ти говорив я буду писати, а ти тоді підпишеш. – Так я ж не вмію писати… – «Розколовся», не витримав і підтвердив все – всю ту мерзость, яку від нього вимагали підписати, собі на погибель і на вічну ганьбу. Він ці пункти вже чув раніше, але тоді вони не справили на нього вражіння, мало що можна написати.

Надалi писатиму так, як Кириленко i Микитенко. Бiльше й писати нiчого не треба, бо iсторiя… образиться. Не мiг не написати. 38) Уявiть собi в такому виглядi писати поезii. – 22 сiчня Театр Садовського Дай серцевi волю – заведе в неволю Про п’есу писати не буду – вона стара i всiм вiдома.