| | |
| галабу́рдити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | галабу́рдити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | галабу́рдьмо |
| 2 особа | галабу́рдь | галабу́рдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | галабу́рдитиму | галабу́рдитимемо, галабу́рдитимем |
| 2 особа | галабу́рдитимеш | галабу́рдитимете |
| 3 особа | галабу́рдитиме | галабу́рдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | галабу́рджу | галабу́рдимо, галабу́рдим |
| 2 особа | галабу́рдиш | галабу́рдите |
| 3 особа | галабу́рдить | галабу́рдять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| галабу́рдячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | галабу́рдив | галабу́рдили |
| жін. р. | галабу́рдила |
| сер. р. | галабу́рдило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| галабу́рдивши |
