галофі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | галофі́тний | галофі́тна | галофі́тне | галофі́тні |
родовий | галофі́тного | галофі́тної | галофі́тного | галофі́тних |
давальний | галофі́тному | галофі́тній | галофі́тному | галофі́тним |
знахідний | галофі́тний | галофі́тну | галофі́тне | галофі́тні |
орудний | галофі́тним | галофі́тною | галофі́тним | галофі́тними |
місцевий | на/у галофі́тному, галофі́тнім | на/у галофі́тній | на/у галофі́тному, галофі́тнім | на/у галофі́тних |