гвізде́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гвізде́цький | гвізде́цька | гвізде́цьке | гвізде́цькі |
родовий | гвізде́цького | гвізде́цької | гвізде́цького | гвізде́цьких |
давальний | гвізде́цькому | гвізде́цькій | гвізде́цькому | гвізде́цьким |
знахідний | гвізде́цький, гвізде́цького | гвізде́цьку | гвізде́цьке | гвізде́цькі, гвізде́цьких |
орудний | гвізде́цьким | гвізде́цькою | гвізде́цьким | гвізде́цькими |
місцевий | на/у гвізде́цькому, гвізде́цькім | на/у гвізде́цькій | на/у гвізде́цькому, гвізде́цькім | на/у гвізде́цьких |